З’явилися подорожні. Один з них назвався проповідником. "То проповідуй" - сказав я йому. Він говорив: "Хліб свій пускай по воді, бо по багатьох днях знайдеш його. Давай частку на сім чи на вісім, бо не знаєш, яке буде зло на землі. Коли переповняться хмари дощем, то виллють на землю його" ... Довелося спустити на нього собак, адже справжні проповідники мовчать.